Кисть руки є найбільш складною за своєю структурою область верхньої кінцівки. Вона складається з безлічі кісток, тісно згрупованих між собою. Кістки з'єднуються за допомогою 30 різних суглобів – міжфалангових, п'ястно-фалангових, зап'ястково-п'ясткових та променево-зап'ясткових.
Згідно зі статистикою, кисті рук зазнають травм набагато частіше, ніж будь-яка інша частина тіла. Різні ушкодження складають, за різними даними, від 30 до 50% від загальної кількості травм опорно-рухового апарату та не мають тенденції до зниження.
Тому з усіх причин, що викликають біль у пальцях на руках, основною є травма. На другому місці за поширеністю знаходяться хвороби сполучних тканин – ревматоїдний артрит, системна склеродермія та червоний вовчак, псоріаз. Значно рідше біль у суглобах пальців рук обумовлений порушенням обмінних процесів при подагрі, остеоартрозі.
Симптоми
Ознаками нетравматичних ушкоджень, які можуть свідчити про наявність патології суглобів, є:
- больовий синдром, який має постійний або хвилеподібний характер;
- біль при натисканні та згинанні пальців;
- опухання та почервоніння шкіри над суглобами;
- скутість, тугорухливість при рухах;
- погіршення дрібної моторики;
- скрип, хрускіт і тріск під час згинання пальців;
- утворення підшкірних вузликів, безболісних на дотик;
- ущільнення шкіри у місцях згинів;
- зміна конфігурації суглобів;
- підвищення температури тіла
Ревматоїдний артрит
Артрит ревматоїдного походження найчастіше вражає саме пальці, причому одночасно на правій та лівій руці. Це системне захворювання характеризується збоєм у імунній системі, при якому Т-лімфоцити починають атакувати власні клітини. Клітини синовіальної оболонки, що вистилає капсулу суглоба зсередини, активно виробляють ревматоїдні фактори: патологічні антитіла – захисні молекули білка.
Далі ревматоїдні фактори потрапляють у кров та зв'язуються з нормальними антитілами. В результаті утворюються імунні комплекси, що осідають на кровоносних судинах та тканинах. Їх поглинають клітини імунної системи – нейтрофіли та фагоцити, вивільняючи речовини, що ушкоджують навколишні структури.
Відомо, що розвивається запалення при ревматоїдному артриті. Проте причину цього процесу вченим встановити не вдається. Відповідно до останніх досліджень у цій галузі, винуватцями ураження сполучної тканини є цитокіни – сигнальні імунні клітини. Японські фахівці дійшли висновку, вивчення цього типу клітин допоможе знайти дієвий метод лікування.
При ревматоїдному артриті може хворіти будь-який палець – вказівний, середній, безіменний або мізинець, але поразка завжди буде двосторонньою. Якщо захворів один або кілька пальців на лівій руці, то майже відразу починають хворіти ті ж самі пальці на правій руці.
Фаланги в області суглобів опухають і червоніють, через скупчення рідини вони погано згинаються, особливо вранці. Ранкова скутість може тривати до 1 години. Згодом прогресування артриту призводить до заміщення гладкої хрящової тканини фіброзною структурою, через що порушується вільний рух кісток у зчленуванні.
Поступово суглоби деформуються, внаслідок зміни становища суглобових елементів біль посилюється. При тривалому перебігу хвороби поруч із суглобами на тильній стороні кисті виникають невеликі безболісні утворення – ревматоїдні вузлики.
Псоріатичний артрит
Симптоми цього захворювання можуть нагадувати ревматичний артрит і виникають і натомість дерматологічної патології – псоріазу. У переважній більшості випадків першими з'являються шкірні висипання, а згодом болять суглоби пальців рук.
Можлива також одночасна маніфестація шкірних та суглобових уражень, у 20 пацієнтів зі ста суглоби починають хворіти раніше. Чому виникає псоріаз, невідомо. Імовірно, спровокувати його можуть генетична схильність, збій у роботі імунітету та інфекції. Середній вік хворих становить 40 років.
Псоріатичний артрит може початися, подібно до ревматоїдного, із загальної слабкості та нездужання або заявити про себе різкими больовими відчуттями несподівано. Уражатися можуть не лише пальці рук, а й дрібні суглоби стоп, коліна та плечі. Залучення до патологічного процесу може бути як одностороннім, так і симетричним.
Найбільш виражений больовий синдром уночі та у стані спокою. Вранці спостерігається тугорухливість, протягом дня та при рухах біль стихає. Найчастіше спостерігається поразка з одного боку - ліворуч або праворуч, причому болить, як правило, не один, а 2-4 суглоби (оліго-артрит).
Після довгого відпочинку пальці сильно опухають і стають схожими на сосиски, запалюються сухожилля м'язів-згиначів, шкіра над суглобами набуває багряно-синюшного відтінку. На наявність псоріазу та псоріатичного артриту вказують такі симптоми:
- червоні або рожеві плями, що лущаться, на голові, ліктях, колінах і стегнах - вони можуть бути одиничними або покривати значну площу шкіри;
- характерні ямки на шкірі кистей, схожі на віспини, пігментація на пальцях рук чи ніг;
- псоріатичні бляшки гіперемовані, набряклі і можуть свербіти;
- болючість у суглобах носить постійний характері і не проходить протягом дня;
- істотно знижується рухливість та функціональність кисті.
Артропатична форма псоріазу є однією з найважчих. Зазвичай деформації суглобів немає, але якщо це відбувається, то не виключено зрощування суглобових поверхонь кісток (анкілоз).
Небезпека цієї хвороби в тому, що поступово в патологічний процес залучаються великі суглоби та хребетний стовп. Розвивається кістковий остеопороз, суглоби руйнуються, тому псоріатичний артрит нерідко призводить до інвалідності.
Остеоартроз
При артрозі порушується процес утворення хрящової тканини, що покриває суглобові поверхні кісток. Цьому сприяють як зовнішні, і внутрішні чинники – травми, високі фізичні навантаження, спадкова схильність і порушення обміну речовин.
Залежно від причини артроз може бути первинним та вторинним, що розвивається на тлі ендокринного чи метаболічного захворювання. Найчастіше артроз вражає великі суглоби нижніх кінцівок - колінні, тазостегнові та гомілковостопні, - оскільки на них припадає основне навантаження при ходьбі та стоянні. Верхні кінцівки страждають значно рідше.
Коли болять пальці рук унаслідок тривалого фізичного навантаження, а після відпочинку біль проходить – не виключено розвитку артрозу.
Згодом з'являються й інші симптоми:
- посилення болю при стисканні кулака чи напрузі пальців;
- збільшення хворого суглоба у розмірах;
- тугорухливість вранці, що вимагає «розробки» пальців протягом 10-15 хвилин і довше;
- характерний тріск при згинанні пальців.
Артроз відрізняється повільним розвитком і може не завдавати особливого занепокоєння протягом кількох років і навіть десятиліть. Однак у ряді випадків спостерігається стрімке наростання симптоматики та різке погіршення стану. Якщо спочатку біль виникає тільки при навантаженнях, то згодом він не проходить після відпочинку.
Через крайових розростань кісток, що утворюють суглоби, з'являються характерні шишкоподібні утворення. Ближче до долоні, в проксимальних фалангових зчленування, формуються вузлики Бушара. Поруч із дистальними міжфаланговими суглобами, розташованими поблизу нігтів, – вузлики Гебердена.
Стенозуючий лігаментит
Стенозуючий лігаментит вражає зв'язково-сухожильний апарат кисті та проявляється блокуванням одного з пальців у положенні згинання або розгинання. Патологічний процес обумовлений перевантаженням або надлишковим тиском на область зв'язок, тому захворювання зустрічається серед людей, зайнятих ручною працею – будівельників, зварювальників, швачок та кухонних робітниць. У дітей стенозуючий лігаментит діагностується дуже рідко і вражає лише великий палець.
Основним симптомом хвороби є «зістрибування» пальця під час розгинання, що супроводжується клацанням. Надалі «заскочування» пропадає, і палець залишається нерухомим, переходячи в згинальну або розгинальну контрактуру.
На ранніх стадіях відчувається біль при натисканні на долоню в основі пальця та труднощі зі згинанням/розгинанням, особливо виражені вранці. При тривалому перебігу лігаментиту рухати пальцем можна тільки за допомогою іншої руки, а після «защіпки» виникає біль, який поширюється не тільки на долоню, а й на передпліччя.
До якого лікаря звертатися
При болях у пальцях можна звернутися спочатку до терапевта, який при необхідності направить до вузького спеціаліста – травматолога, ревматолога, гематолога, невролога або хірурга. Для діагностики використовуються клінічні, променеві та лабораторні методи досліджень.
Щоб з'ясувати причину болю, проводиться опорос (збір анамнезу) та фізикальний огляд, після чого призначається рентген або томографія, аналізи крові та сечі.
Лікування
Як лікуватись і що робити далі, залежатиме від результатів обстеження. Завданням № 1 є зняття болю та запалення: для цього призначаються препарати із групи НПЗП – нестероїдні протизапальні. В даний час все частіше використовуються засоби нового покоління, НПЗЗ селективної дії.
Селективні НПЗЗ діють вибірково і мають менший токсичний вплив на організм, їх можна приймати протягом тривалого періоду. Якщо больовий синдром має помірний або слабовиражений характер, застосовуються засоби місцевої дії – протизапальні мазі та гелі.
Лікування ревматоїдного артриту включає базові та біопрепарати, стероїдні гормони. Ці ліки пригнічують імунітет, знижуючи цим інтенсивність запального процесу.
Ці препарати-иммуносупрессоры призначаються, якщо суглоби ломить і натомість псоріатичного артриту. Для зменшення активності хвороби, продовження періодів ремісії та скорочення термінів медикаментозної терапії використовуються такі методи, як плазмоферез, гемосорбція та фотохіміотерапія.
Чим лікувати артроз суглобів залежить від стадії захворювання. На 1-2 етапі можна значно уповільнити руйнування хрящів за допомогою прийому хондропротекторів. Ефективна фізіотерапія, яка посилює дію медикаментів та стимулює відновлювальні процеси.
Для лікування артрозу може призначатися:
- магнітотерапія;
- елктрофоріз;
- лазер;
- ультразвук;
- кріотерапія – вплив на суглоби рідким азотом;
- бальнеотерапія – ванни з мінеральною водою;
- гірудотерапія – при лікуванні п'явками до суглоба потрапляють речовини, що сприяють регенерації хряща (гірудин, вітаміни та гормони).
Лікувальна тактика при стенозуючому лігаментиті визначається з урахуванням стадії, наявності факторів, що провокують, і віку хворого. Якщо поразка зв'язок мінімальна, рекомендується знизити навантаження на кисть, при необхідності рука фіксується ортезом або шиною. При болях призначають протизапальні засоби та електрофорез із гіалуронідазою.
Лікувати другу стадію розпочинають консервативними методами. Відсутність ефекту протягом декількох місяців є показанням до операції розсічення пошкодженої зв'язки. Пацієнтам з третьою стадією консервативну терапію проводять дуже рідко, здебільшого роблять операцію в плановому порядку.
Довідка: через високий ризик рецидивів дуже важливо змінити професію, якщо вона передбачає навантаження на кисті.
Народні засоби
Засоби, приготовані за народними рецептами, не можуть бути основним методом лікування, оскільки вони мають недостатню ефективність. Однак як додаткова терапія такі засоби допоможуть полегшити біль і посилять дію медикаментів.
Змішати кілька лаврових листя з хвоєю ялівцю, додати трохи вершкового масла і масажувати маззю руки.
На ніч можна зробити компрес із товченої крейди, кефіру, ряженки або варених вівсяних пластівців.
Для компресів використовується позеленілий картопля, який потрібно прямо в шкірці подрібнити в м'ясорубці або на тертці. Потім картопляну кашку опустити в гарячу воду і прогріти до 39-40 °. Після цього помістити її в полотняний мішечок і прикласти до хворих суглобів на півгодини. Процедуру можна робити кілька разів на день.
Добре знімають біль парафінові аплікації, якщо опустити руки в розплавлений парафін хвилин на 10, а потім потримати їх у будь-якому відварі з трав 15-20 хв. Опіків можна боятися, оскільки парафін плавиться за нормальної температури трохи більше 65°. Для досягнення ефекту достатньо 2-3 аплікацій на тиждень.
Компреси з Бішофітом сприяють прискоренню загоєння тканин. Завдяки своєму складу цей природний мінерал знімає біль та запалення, відновлює рухливість суглобів. Регулярне використання Бішофіту підтримує тонус м'язів та сполучних тканин.
Компрес із Бішофітом рекомендується робити так: суглоби прогріти грілкою або потримати їх у теплій ванни, потім втирати в шкіру рук Бішофіт, попередньо розведений з водою 1: 1. Втирання повинно тривати кілька хвилин, після чого до хворого місця прикладається змочена в розчині тканина або марля. Зверху компрес накривається поліетиленом та утеплюється. Компреси з Бішофітом роблять на ніч, уранці руки ретельно миють теплою водою. Процедура проводиться за день протягом трьох тижнів.
Довідка: компрес із Бішофітом можна ставити одночасно не більше ніж на три суглоби.
Найважливіше
Щоб запобігти або знизити інтенсивність болю, що вже з'явився, потрібно тримати кисті в теплі і не піддавати їх переохолодженню. Роботу, що вимагає виконання однотипних рухів, краще робити з перервами, а під час використання інструментів, що вібрують, застосовувати рукавички і підтримувати робочу кисть іншою рукою. При піднятті та перенесенні ваг вага вантажу слід рівномірно розподіляти на обидві кінцівки. Підтримати здоров'я суглобів можна і за допомогою правильного харчування, в якому обов'язково повинні бути присутніми кальційсодержащіе продукти і жирні ненасичені кислоти Омега 3.