З болем у спині протягом життя стикалася майже кожна доросла людина. Це дуже поширена проблема, в основі якої можуть бути різні причини, які ми розберемо в цій статті.
Причини болю у спині
Всі причини болю в спині можна розділити на групи:
Кістково-м'язові:
- Остеохондроз;
- Грижа диска;
- компресійні радикулопатії;
- Спондилолістез;
Запальні, у тому числі інфекційні:
- Остеомієліт
- Туберкульоз
Неврологічні;
травми;
Ендокринологічні;
Судинні;
Пухлинні.
При першому візиті до лікаря з болем у спині фахівець має встановити причину та тип болю, звертаючи особливу увагу на «червоні прапори тривоги» – можливі прояви потенційно небезпечних захворювань. «Червоними прапорами» називають набір специфічних скарг та даних анамнезу, які потребують поглибленого обстеження пацієнта.
«Червоні прапори»:
- вік пацієнта на момент появи болю: молодше 20 або старше 50 років;
- серйозна травма хребта у минулому;
- поява болю у пацієнтів з онкологічним захворюванням, ВІЛ-інфекцією або іншими хронічними інфекційними процесами (туберкульоз, сифіліс, хвороба лайма та інші);
- лихоманка;
- зниження ваги; втрата апетиту;
- незвичайна локалізація болю;
- посилення болю у горизонтальному положенні (особливо вночі), у вертикальному – ослаблення;
- відсутність поліпшення протягом 1 місяця та більше;
- порушення функції тазових органів, у тому числі порушення сечовипускання та дефекації, оніміння області промежини, симетрична слабкість нижніх кінцівок;
- алкоголізм;
- вживання наркотичних засобів, особливо внутрішньовенних;
- лікування кортикостероїдами та/або цитостатиками;
- при болях у шиї пульсуючий характер болю.
Наявність однієї або кількох ознак сама по собі не означає наявність небезпечної патології, проте потребує уваги лікаря та діагностики.
Біль у спині за тривалістю поділяють на такі форми:
- гострабіль тривалістю менше 4 тижнів;
- підгострабіль, що триває від 4 до 12 тижнів;
- хронічнабіль тривалістю 12 тижнів і більше;
- рецидив болю— відновлення болю у разі, якщо він не виникав протягом останніх 6 місяців і більше;
- загострення хронічного болю- Відновлення болю менше, ніж через 6 місяців після попереднього епізоду.
Захворювання
Поговоримо докладніше про найчастіші, кістково-м'язові причини болю в спині.
Остеохондроз
Це захворювання хребта, основу якого лежить знос хребетних дисків і, згодом, самих хребців.
Остеохондроз – це псевдодіагноз? – Ні. Даний діагноз існує у Міжнародній класифікації хвороб МКХ-10. Наразі лікарі розділилися на два табори: одні вважають, що такий діагноз неправильний, інші – навпаки, часто встановлюють діагноз остеохондрозу. Ця ситуація виникла через те, що зарубіжні лікарі під остеохондрозом розуміють захворювання хребта у дітей та підлітків, пов'язане із зростанням. Однак під цим терміном мають на увазі саме дегенеративне захворювання хребта у людей будь-якого віку. Також, часто встановлюваними діагнозами є дорсопатія та дорсалгія.
- Дорсопатія – це патологія хребта;
- Дорсалгія — доброякісний неспецифічний біль у спині, що поширюється від нижніх шийних хребців до крижів, який може бути викликаний також ураженням інших органів.
Хребет має кілька відділів: шийний, грудний, поперековий, крижовий та куприковий. Біль може виникнути у будь-якому з цих відділів, що описується такими медичними термінами:
- Цервікалгія – біль у шийному відділі хребта. Міжхребцеві диски шийного відділу мають анатомічні особливості (міжхребцеві диски відсутні у верхньому відділі, а в інших відділах мають слабо виражене пульпозне ядро з його регресом, в середньому до 30 років), які роблять їх більш сприйнятливими до навантажень і травм, що призводить до розтягуваннязв'язок та раннього розвитку дегенеративних змін;
- Торакалгія – біль у грудному відділі хребта;
- Люмбалгія - біль у поперековому відділі хребта (попереку);
- Люмбоішіалгія - біль у попереку, що віддає в ногу.
Фактори, що призводять до розвитку остеохондрозу:
- важка фізична праця, підйоми та переміщення ваг;
- низька фізична активність;
- довга сидяча робота;
- тривале перебування у незручному положенні;
- тривала робота за комп'ютером при неоптимальному розташуванні монітора, що створює навантаження на шию;
- порушення постави;
- вроджені особливості будови та аномалії хребетного стовпа;
- слабкість м'язів спини;
- високий ріст;
- надлишкова маса тіла;
- захворювання суглобів ніг (гонартроз, коксартроз та ін. ), плоскостопість, клишоногість і т. д;
- природне зношування з віком;
- куріння.
Грижа диска– це випинання ядра міжхребцевого диска. Вона може бути як безсимптомною, так і викликати здавлення оточуючих структур і проявлятись корінцевим синдромом.
Симптоми:
- порушення обсягу рухів;
- відчуття скутості;
- напруга м'язів;
- іррадіація болю в інші області: руки, лопатку, ноги, пахвинну ділянку, пряму кишку і т. д.
- "простріли" болю;
- оніміння;
- відчуття повзання мурашок;
- м'язова слабкість;
- тазові розлади.
Локалізація болю залежить від цього, якому рівні локалізується грижа.
Грижі диска часто самостійно регресують протягом у середньому 4-8 тижнів.
Компресійні радикулопатії
Корінковий (радикулярний) синдром - це комплекс проявів, які виникають через здавлювання спинномозкових корінців у місцях їх відходження від спинного мозку.
Симптоми залежать від того, на якому рівні відбувається здавлення корінця спинного мозку. Можливі прояви:
- біль у кінцівки прострілюючого характеру з іррадіацією в пальці, що посилюється при русі або кашлі;
- оніміння або відчуття повзання мушок у певній ділянці (дерматомах);
- слабкість м'язів;
- спазм м'язів спини;
- порушення сили рефлексів;
- позитивні симптоми натягу (поява болю при пасивному згинанні кінцівок)
- обмеження рухливості хребта.
Спондилолістез
Спондилолістез – це зміщення верхнього хребця щодо нижнього.
Цей стан може зустрічатися як у дітей, так і у дорослих. Найчастіше страждають жінки.
Спондилолістез може не викликати жодних симптомів при невеликому зміщенні та бути випадковою рентгенологічною знахідкою.
Можливі симптоми:
- відчуття дискомфорту,
- болі в спині та в нижніх кінцівках після фізичної роботи,
- слабкість у ногах,
- корінковий синдром,
- зниження больової та тактильної чутливості.
Прогресування зміщення хребця може призводити до поперекового стенозу: анатомічні структури хребта дегенерують та розростаються, що поступово призводить до здавлення нервів та судин у хребетному каналі. Симптоми:
- постійний біль (і в спокої, і в русі),
- в деяких випадках біль може зменшуватися в положенні лежачи,
- біль не посилюється при кашлі та чханні,
- характер болю від тягнучого до дуже сильного,
- порушення функції тазових органів.
При сильному усуненні може виникати здавлення артерій, унаслідок чого порушується кровопостачання спинного мозку. Це проявляється різкою слабкістю у ногах, людина може впасти.
Діагностика
Збір скаргдопомагає лікареві запідозрити можливі причини захворювання, визначити локалізацію болю.
Оцінка інтенсивності болю- дуже важливий етап діагностики, що дозволяє підібрати лікування та оцінити його ефективність у динаміці. У практиці використовується візуальна аналогова шкала (ВАШ), яка зручна для пацієнта і для лікаря. При цьому пацієнт оцінює силу болю за шкалою від 0 до 10, де 0 балів – це відсутність болю, а 10 балів – найгірший біль, який може уявити людина.
Опитуваннядозволяє виявити фактори, що провокують біль та руйнування анатомічних структур хребта, виявити рухи та пози, що викликають, підсилюють та полегшують біль.
Фізичне обстеження:оцінка наявності спазму м'язів спини, визначення розвитку м'язового каркасу, виключення ознак інфекційного ураження.
Оцінка неврологічного статусу:сила м'язів та її симетричність, рефлекси, чутливість.
Маршова проба:проводиться при підозрі на наявність поперекового стенозу.
Важливо!Пацієнтам без червоних прапорів при класичній клінічній картині не рекомендується проведення додаткових досліджень.
Рентгенографія:проводиться з функціональними пробами за підозри на нестабільність структур хребта. Однак, даний метод діагностики є малоінформативним і проводиться переважно при обмежених фінансових ресурсах.
Комп'ютерна томографія (КТ) та/або магнітно-резонансна томографія (МРТ):лікар призначить на підставі клінічних даних, оскільки ці методи мають різні показання та переваги.
КТ |
МРТ |
|---|---|
|
|
Важливо!Більшість людей за відсутності скарг виявляються дегенеративні зміни хребта за даними інструментальних методів обстеження.
Денситометрія кісток:здійснюється для оцінки щільності кісткової тканини (підтвердження чи виключення остеопорозу). Дане дослідження рекомендується проводити жінкам у постменопаузі при високому ризику переломів та обов'язково у віці 65 років незалежно від ризику, чоловікам віком від 70 років, пацієнтам з переломами при мінімальній травмі в анамнезі, тривалому прийомі глюкокортикостероїдів. 10-річний ризик розвитку перелому оцінюється за шкалою FRAX.
Сцинтиграфія кісток, ПЕТ-КТ:проводиться за наявності підозри на онкологічне захворювання за даними інших методів обстеження.
Лікування болю у спині
При гострому болю:
- призначають знеболювальні засоби курсом, переважно, із групи нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП). Конкретний препарат та дозування підбираються залежно від ступеня болю;
- підтримка помірної фізичної активності, спеціальні вправи полегшення болю;
Важливо!Відсутність фізичної активності при болю в спині посилює біль, продовжує тривалість симптомів та підвищує ймовірність хронізації болю.
- міорелаксанти при м'язовому спазмі;
- можливе застосування вітамінів, проте ефективність їх за даними різних досліджень залишається неясною;
- мануальна терапія;
- аналіз способу життя та усунення факторів ризику.
При підгострому або хронічному болю:
- використання знеболювальних засобів на вимогу;
- спеціальні фізичні вправи;
- оцінка психологічного стану, оскільки він може бути значним фактором у розвитку хронічного болю, та психотерапія;
- препарати із групи антидепресантів або протиепілептичних засобів для лікування хронічного болю;
- мануальна терапія;
- аналіз способу життя та усунення факторів ризику.
При корінцевому синдромі використовуються блокади (епідуральні ін'єкції) або внутрішньокісткові блокади.
Хірургічне лікування показано при швидкому наростанні симптомів, наявності компресії спинного мозку, значному стенозі хребетного каналу, неефективності консервативної терапії. Екстрене хірургічне лікування проводиться за наявності: тазових порушень з онімінням в аногенітальній ділянці та висхідної слабкості стоп (синдром кінського хвоста).
Реабілітація
Реабілітація повинна бути розпочата в найбільш ранні терміни та мати такі цілі:
- покращення якості життя;
- усунення болю, а за неможливості повного її усунення – полегшення;
- відновлення функціонування;
- відновлення працездатності;
- навчання самообслуговування та безпечного руху.
Основні правила реабілітації:
- пацієнт повинен відчувати власну відповідальність за своє здоров'я та дотримання рекомендацій, проте лікарю необхідно вибрати методи лікування та реабілітації, яких пацієнт зможе дотримуватись;
- систематичність занять та дотримання правил безпеки під час виконання вправ;
- біль перешкодою до виконання вправ;
- повинен бути встановлений довірчий зв'язок між пацієнтом та лікарем;
- пацієнт не повинен загострювати увагу та фокусуватися на причині болю у вигляді структурних змін хребта;
- пацієнт повинен відчувати комфорт та безпеку при виконанні рухів;
- пацієнт повинен відчувати позитивний вплив реабілітації на стан;
- пацієнту необхідно розвивати навички реагування біль;
- пацієнт повинен пов'язувати рух із позитивними думками.
Методи реабілітації:
- Ходьба;
- фізичні вправи, гімнастика, програми гімнастики на робочому місці;
- Індивідуальні ортопедичні пристрої;
- Когнітивно-поведінкова терапія;
- Навчання пацієнтів:
- Уникати надмірної фізичної активності;
- боротьба з низькою фізичною активністю;
- Виключення тривалих статичних навантажень (стояння, перебування у незручному становищі тощо);
- Уникати переохолодження;
- Організація сну.
Профілактика
Оптимальна фізична активність: зміцнює каркас м'язів, перешкоджає резорбції кісткової тканини, підвищує настрій і знижує ризики серцево-судинних катастроф. Найбільш оптимальною фізичною активністю є ходьба понад 90 хвилин на тиждень (щонайменше 30 хвилин за один раз, 3 дні на тиждень).
При тривалій сидячій роботі необхідно кожні 15-20 хвилин робити перерви на розминку і дотримуватися правил сидіння.
Лайфхак:як правильно сидіти
- уникайте занадто м'яких меблів;
- ноги повинні спиратися на підлогу, що досягається висотою стільця, що дорівнює довжині гомілки;
- сидіти необхідно на глибину до 2/3 довжини стегон;
- сидіти прямо, підтримувати правильну поставу, спина повинна щільно прилягати до спинки стільця, щоб уникнути перенапруги м'язів спини;
- голова під час читання книжки чи роботі з комп'ютером повинна мати фізіологічне становище (дивитися прямо, а чи не завжди вниз). Для цього рекомендується використовувати спеціальні підставки та встановлювати монітор комп'ютера на оптимальній висоті.
При тривалій стоячій роботі необхідно кожні 10-15 хвилин міняти позу, змінюючи поперемінно опорну ногу, і, по можливості, ходити на місці і рухатися.
Уникати тривалого становища лежачи.
Лайфхак:як правильно спати
- спати краще на напівжорсткій поверхні. При можливості можна підібрати ортопедичний матрац, щоб хребет зберігав фізіологічні вигини;
- подушка повинна бути досить м'якою та середньою висоти, щоб уникнути навантаження на шию;
- при сні у положенні на животі рекомендується підкласти під живіт невелику подушку.
Припинення куріння: якщо ви відчуваєте труднощі, зверніться до лікаря, він направить вас на програму відмови від куріння.
Часто задавані питання
Я використовую мазі із глюкокортикостероїдами. У мене підвищується ризик остеохондрозу чи остеопорозу?
Ні. Зовнішні глюкокортикостероїди (мазі, креми, гелі) не проникають у значних кількостях у системний кровотік, тому не підвищують ризик розвитку цих захворювань.
У кожному випадку грижі міжхребцевого диска потрібна операція?
Ні. Хірургічне лікування проводиться лише за наявності показань. У середньому, лише 10-15% пацієнтів потребують операції.
Чи обов'язково припиняти заняття спортом при болях у спині?
Ні. Якщо в результаті додаткових методів обстеження лікар не знайде нічого, що значно обмежувало б ступінь навантаження на хребетний стовп, то продовжувати заняття спортом можливо, але після проходження курсу лікування та додавання певних вправ з курсу лікувальної фізкультури та плавання.
Чи можуть болі у спині пройти назавжди, якщо у мене міжхребцева грижа?
Можуть після курсу продуктивної консервативної терапії за умови подальшого виконання рекомендацій лікаря-невролога, дотримання правил профілактики, регулярних занять лікувальною фізкультурою та плаванням.